Сер 262012
 

Якось Міністерство юстиції України, відповідаючи на запит щодо чинних правових актів з позначками обмеження доступу “опублікуванню не підлягає” та “не для друку”, обмовилося про існування (поряд з 137 актів президента України), ще й “положення, затвердженого спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України та Міністерства оборони України від 15 березня 1995 року №35/85/347/140”.

Слід зазначити, що позначка “не для друку” (як і її кревна сестра “опублікуванню не підлягає”) не передбачена жодним законом і навіть підзаконним правовим актом і, отже, є нелегітимною. Цю нелегітимність було неодноразово визнано органами влади (у т.ч. і самим Мін’юстом), а президент Ющенко після довготривалої кампанії Харківської правозахисної групи та “Майдану”, поклав край виданню нових “ОНП” главою держави (хвости, як бачимо, залишилися).

Отже, Міністерство юстиції, яке не поспішало надати інформацію про назви і реквізити 137-ми президентських актів, отримало позова (зараз знаходиться у провадженні Окружного адміністративного суду м.Києва), а до нині “живих” міністерств – авторів таємничого “спільного наказу” було надіслано запити щодо надання тексту незаконно засекреченого акта. Кожному міністерству – свій запит, не повідомляючи про інші.

В результаті:

1. Міністерство фінансів України переслало (лист №31-10010-35/28-164/156 від 03.08.12, заст.міністра С.Рибак) “свого” запита до Міністерства економіки, “враховуючи те, що Мінекономіки є головним розробликом зазначеного спільного наказу”.

2. Міністерство економіки (лист №4602-08/30910-16 від 14.08.12, заст.міністра В.Павленко) написало таке:
“Спільний наказ має гриф “не для друку”. Таке формулювання щодо обмеження доступу до інформації чинним законодавством не передбачено. Разом з цим, документ може містити конфіденційну інформацію, що є власністю держави <…> Ураховуючи викладене, надання повного тексту документу на даний час не можливе”.

Насправді це не так – цілком можливе і навіть обов’язкове, адже суб’єкти владних повноважень, враховуючи ст.19 Конституції України, просто не мають права звертати увагу на незаконні, нелегітимні позначки. Більш того, невірно і те, що “документ може містити конфіденційну інформацію, що є власністю держави”, адже за Законом “Про доступ до публічної інформації” суб’єкти владних повноважень взагалі не мають стосунку до конфіденційної інформації (і навпаки), вони можуть володіти лише “службовою інформацією”.

Відповідно, бути б суду, але:

3. Міністерство оборони України електронним листом без номера і підпису, ніби відмахуючись від набридливого запитувача, повідомило, що йдеться про “Положення про порядок регулювання цін на продукцію оборонного призначення” (але самого тексту не надало).
Звісно, потреби домагатися оприлюдення цього “оборонного” документа (тим більш, за нашими даними, вже списаного в архів), ми не бачимо.

Натомість залишається констатувати, що вищі органи державної виконавчої влади дотепер незаконно зважають на незаконні грифи обмеження доступу, порушуючи і право на інформацію і Конституцію. Це погано.

p.s. Новини про результати судового розгляду позову до Мін’юста щодо витребування інформації про 137 актів президента України, які мають незаконну позначку обмеження доступу “опублікуванню не підлягає”, вміщуватимуться на сайтах “Право знати” та “Майдан” – слідкуйте, як кажуть, за повідомленнями.