Жов 312011
 

 

Асоціація українських банків звернулася до Президента України з проханням накласти вето на Закон України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України» (законопроект № 9151), прийнятий парламентом 20 жовтня 2011 року. У листі до Президента України АУБ наголошує, що згаданий законопроект не відповідає Конституції України, загальновизнаним міжнародним стандартам, основним принципам судочинства та матиме вкрай негативні наслідки для економіки України та українського суспільства.

Серед іншого, в АУБ звертають увагу, що  вказаним законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про доступ до судових рішень», відповідно до яких частина третя ст. 3 викладається  в такій редакції: «Перелік судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягають включенню до Реєстру, затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України».

Проведений Асоціацією український банків аналіз переконливо засвідчує, що запропонована законопроектом №9151 зміна  до ч. 3 статті 3 згаданого вище Закону порушує цілий ряд статей Конституції України, йде врозріз із загальновизнаними  міжнародними стандартами та усталеною міжнародною практикою у сфері доступу до інформації, нівелює загальні засади судочинства та створює широкі можливості для корупції.

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняко, запропонований законопроект фактично надає право Раді суддів України та Державній судовій адміністрації України на власний розсуд визначати, яка інформація має бути оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та позбавляє громадян вільного доступу до судових рішень, який вони мали згідно діючого на даний час Закону України «Про доступ до судових рішень». Тим самим, кажуть в АУБ, даний законопроект грубо порушує статтю 22 Конституції України, відповідно до якої «при прийнятті нових  законів  або  внесенні  змін  до  чинних  законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав  і свобод».

Прес-служба
Асоціації українських банків

Пропонуємо ознайомитись з більш детальним аналізом законопроекту №9151, проведеним Асоціацією українських банків:

Аналіз п.1 частини 5 розділу 1 проекту Закону України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України», р.№9151
1. Невідповідність законопроекту №9151 Конституції України, Європейської Конвенції захисту прав людини та основоположних свобод, ратифікованої ВР України 17.07.10997р., та практиці Європейського суду з прав людини
Стаття 34 Конституції України гарантує кожному право збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Для цього кожен конкретний випадок відмови у наданні інформації має визначатися законом та відповідати одному із наведених у Конституції суспільних інтересів. Варто відразу зазначити, що оскільки чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною  Радою  України,  є  частиною  національного законодавства України, то крім вимоги закріплення цих обмежень на рівні закону, дані обмеження мають бути «необхідними в демократичному суспільстві», як це передбачено ст.10 Європейської Конвенції захисту прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи, що органи державної влади можуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, останні не вправі встановлювати на власний розсуд будь-які обмеження щодо доступу до інформації.

Це підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини по даній категорії справ, зокрема, справою Társaság a Szabadságjogokért v. Hungary (no. 37374/05) від 14 квітня 2009 р., рішення якого згідно статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування
практики Європейського суду з прав людини» є обов’язковим для виконання Україною.

Окрім того, стаття 22 Конституції України проголошує, що при прийнятті нових  законів  або  внесенні  змін  до  чинних  законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав  і свобод, що мало місце у даному випадку.

Отже, запропоноване положення законопроекту №9151 не відповідає статтям 19, 22, 34 Конституції України та статті 10 Європейської Конвенції прав людини та основоположних свобод.

2. Порушення законопроектом №9151 положень базового закону про доступ до публічної інформації та основних принципів здійснення судочинства

Судові рішення судів загальної юрисдикції як «відображена та задокументована…інформація, що була … створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством» є публічною інформацією відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відтак, на судові рішення поширюється загальне правило Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з яким публічна інформація є відкритою, крім  випадків, встановлених законом.

Закон «Про доступ до публічної інформації» визначає три види відкритої інформації з обмеженим доступом, серед яких – таємна, конфіденційна та службова. Водночас, наявність у судових рішеннях конфіденційної чи таємної інформації не є підставою для обмеження доступу до всього судового рішення, адже згідно ч. 7 статті 6 згаданого вище Закону, обмеженню доступу підлягає інформація,  а не документ. Таким чином, якщо судове рішення містить  інформацію з обмеженим доступом, для oзнайомлення надається інформація,  доступ до якої необмежений. Виконання даного положення детально регулюється статтею 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», яка передбачає заміну таких відомостей літерними або цифровими позначеннями.

Крім того,  для реалізації основоположних принципів незалежного та безстороннього правосуддя, а саме – гласності та відкритості,  стаття 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює право кожного, хто не є стороною у справі, на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом. Стаття 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» надає право кожному на доступ до судових рішень у порядку, визначеному Законом. Дане право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому Законом.

Отже, запропоноване положення законопроекту №9151 порушує статті 1, 4, 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», нівелює основоположні принципи гласності та відкритості судочинства, закріплені у спеціальних законах України.

3. Законопроект №9151  несе негативні наслідки для економіки України та українського суспільства

Маємо зауважити, що вільний доступ до судових рішень є надзвичайно актуальний для самостійних господарюючих суб’єктів, зокрема, комерційних банків. Адже одним із вагомих складових захисту прав кредиторів є здійснення незалежного та безстороннього правосуддя.

За даними опитування комерційних банків, здійсненого Асоціацією українських банків у лютому-березні 2011 року з метою виявлення основних питань, які перешкоджають відновленню кредитуванню економіки, було констатовано проблему широкої практики прийняття судами неправових рішень, у тому числі  у спорах про стягнення заборгованості за кредитами. За результатами даного опитування однією із пропозицій для вирішення даної проблеми було припинення незаконного вибіркового розміщення судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що фактично узаконюється законопроектом №9151.

З огляду на сталу в Україні практику, неважко спрогнозувати ситуацію, за якою особи, які входять до Ради суддів України та Державної судовій адміністрації України, матимуть велику спокусу протиправно використовувати надані їм службові повноваження та пов’язані із ними  можливості для одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Також, акцентуємо на тому, що відповідно до статті 15 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачена обов’язкова антикорупційна експертиза проектів законів України, висновки якої щодо законопроекту № 9151 не були оприлюднені.

Звертаємо Вашу увагу, що розвиток економіки не можливий без фінансового сектора та відновлення банківського кредитування економіки. З огляду на це захист прав кредитора, як основоположний  принцип, що забезпечує стабільність та ефективність цивільного, в тому числі господарського, обігу, набуває особливої актуальності. Варто підкреслити особливу важливість даного принципу для банківської діяльності. Банки як специфічні суб’єкти господарювання здійснюють свою діяльність відповідно до міжнародних стандартів переважно за рахунок залучених коштів. Згідно із встановленим НБУ нормативом адекватності капіталу на 1 одиницю капіталу банк може створити 9 одиниць активів за рахунок залучених коштів. Таким чином 90% наданих банками кредитів надані за рахунок коштів їх клієнтів – суб’єктів підприємницької діяльності та вкладників.

У зв’язку з цим питання захисту прав кредиторів переходить із площини захисту інтересів безпосередньо банку у площину захисту інтересів клієнтів та вкладників цього банку, а відтак  – у площину захисту стабільного функціонування економіки. Таким чином, без належної реалізації принципу захисту прав кредиторів, а для цього – забезпечення незалежного та безстороннього правосуддя, неможливо відновити кредитування економіки.

Отже, запропоноване положення законопроекту №9151 створює широке поле для зловживань та корупції, а відтак негативно позначиться на відновленні економіки України.

Юридичний департамент АУБ


 



Print Friendly, PDF & Email

  2 коментарі to “АУБ виступає за збереження вільного доступу громадян до судових рішень”

  1. Громадський інформаційно-методичний центр “Всесвіт” (м. Харків) підтримує це звернення АУБ до Президента України.

  2. З офіційного бльоґу Вінницької правозахисної групи:

    ВЕТУВАТИ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ЗАКОН!

    Прийнятий Верховною Радою Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним СудомУкраїни» суперечить конституційним засадам судочинства в Україні і має бути заветованим Президентом України!

    Вінницька правозахисна група звертає увагу Президента України та українського суспільства на те, що прийнятим 20 жовтня 2011 року Законом «Про внесення змін до деяких законодавчихактів щодо розгляду справ Верховним Судом України», внесено зміни до Ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень», відповідно до яких положення п.3 Ст.3 цього закону, за якими до Єдиного державного реєстру судових рішень вносились «усі судові рішення судів загальної юрисдикції» замінено на наступну формулу: «Перелік судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягають включенню до Реєстру, затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України».

    Зазначена новела закону №9151 є такою, що фактично знищує Єдиний державний реєстр судових рішень, суперечить Закону України «Про доступ до судових рішень», порушує принципи відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства. Ми вважаємо, що вказана норма грубо порушує право громадян України на звернення до Конституційного суду України, оскільки саме Єдиний державний реєстр судових рішень є джерелом отримання інформації про можливе неоднозначне застосування судами положень Конституції або законів України, що є умовою для конституційного звернення відповідно до Ст.94 Закону України «Про Конституційний суд України».

    Ми переконані, що прийнятий Закон фактично зводить нанівець усю цінність Єдиного державного реєстру судових рішень, суперечить конституційним засадам здійснення правосуддя, визначеним Ст.129 Конституції України, зокрема принципам гласності та відкритості судового розгляду.

    З урахуванням вищезазначеного, ми приходимо до висновку, що прийняті ВР України зміни до Закону України «Про доступ до судових рішень» сприяють подальшій корумпованості судової системи, порушують права та свободи людини.

    Ми засуджуємо таку небезпечну та цинічно-корупційну «законотворчу діяльність» авторів цього закону, та закликаємо Президента України Віктора Януковича застосувати вето щодо нього, повернувши закон до Верховної Ради зі своїми зауваженнями на повторний розгляд.

    Зважаючи на високу суспільну небезпеку набрання сили вказаним законом, ми закликаємо представників громадянського суспільства, юристів, усіх небайдужих людей направити звернення до Президента України з вимогою застосувати вето до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України».

    http://www.vpg.org.ua/