Лип 022011
 

Автор: Оксана Нестеренко

(к.ю.н., експерт Харківської правозахисної групи)

Інформація, що становить суспільний інтерес1 – категорія, що є предметом осмислення майже кожного сучасного дослідження, пов’язаного з питаннями свободи слова чи доступом до інформації. Природою цієї зацікавленості є практичний попит, оскільки визнання певної інформації суспільно значимою гарантує звільнення від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом. Не слід скидати з рахунку також той факт, що визнання інформації суспільно необхідною є безперечним юридичним фактом, котрий дозволяє поширити таку інформацію без згоди її власника. Наталя Петрова справедливо стверджує, що „тема суспільної значимості інформації виникає щоразу, коли є легітимні підстави обмеження доступу до певної інформації і з’являється право громадськості дізнатися про неї”2.

Що ж стосується вирішення цього питання у прийнятих на початку цього року Законі України “Про доступ до публічної інформації” та нової редакції Закону України “Про інформацію”, то ситуація виглядає неоднозначно. Адже, незважаючи на той факт, що у Законі України “Про доступ до публічної інформації” термін “суспільна необхідна інформація” згадується декілька разів, визначення останнього відсутнє. Звісне перше питання, яке спадає на думку, чому розробники закону не закріпили визначення терміну суспільно необхідна інформація у Законі України “Про доступ до публічної інформації”. Пояснення є дуже простим станом на листопад 2010 р., тобто до останніх узгоджень та правок законопроекту про доступ до публічної інформації, визначення терміну “інформація що становить суспільний інтерес (суспільно значима або суспільно необхідна) інформація”, містилося у ст. 1 законопроекту3, проте, під час доопрацювання останнього депутати із партії регіонів наполягли на тому, щоб цей термін було виключено із закону, адже на їх думку давати визначення терміну “інформація що становить суспільний інтерес” у цьому законі нема потреби та й предметом регулювання цього закону є лише доступ до публічної інформації. Не подіяли на депутатів й аргументи на кшталт, що необхідність визначення цієї правової конструкції є вкрай необхідною, адже доведення у суді факту, що певна інформація з обмеженим доступом є суспільно необхідною інформацією є підставою для прийняття рішення про надання такої інформації за запитами (наприклад, інформація про стан здоров’я кандидатів у президенти, або президента чи скажімо народних депутатів), крім, того встановлення факту, що певна інформація з обмеженим доступом є суспільно значимою є підставою для звільнення особи від відповідальності за розповсюдження останньої. Свою відмову залишити у Законі “Про доступ до публічної інформації” терміну “інформацію, що становить суспільний інтерес (суспільно значима, суспільна необхідна)” народні депутати пояснили також тим, що тлумачення відповідного терміну є в оновленій редакції Закону України “Про інформацію”. Отож, із остаточної редакції закону про доступ до публічної інформації визначення суспільно необхідної інформації зникло. Натомість у оновленій редакції Закону України “Про інформацію” дійсно з’явилося положення відповідно до якого під суспільно необхідною інформацією4 розуміється інформація, що є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Разом із тим виникає окреме питання про те, що саме означає категорія «суспільний інтерес».

Три основні запитання, які виникають при згадуванні терміну “інформації, що становить суспільний інтерес, це: 1) коли з’являється потреба апелювати до цієї категорії; 2) критерії та умови за, яких можна казати, що інформація є такою, що становить суспільний інтерес; 3) хто повинен вирішувати, чи є інформація такою, що становить суспільний інтерес.

 

Відповідь на перше питання:

 

Потреба до апелювання до категорії суспільно необхідна інформація з’являється кожного разу, коли на думку журналіста, громадського активіста чи просто пересічного громадянина:

  1. певна публічна інформація була неправомірно віднесена до інформації з обмеженим доступом й є потреба отримати її (іншими словами ви звертаєтесь до суду з вимогою визнати незаконність дій суб’єкту владних повноважень щодо віднесення певної інформації до інформації з обмеженим доступом;
  2. юридична особа приватного права, або суб’єкт владних повноважень відмовив Вам надати інформацію через те, що ця інформація є конфіденційною, відповідно Ви звертаєтеся до суду з вимогою надати Вам цю інформацію через те, що вона становить суспільний інтерес. Для прикладу, стан здоров’я народних депутатів, відомості про приватне життя вищих посадових осіб;
  3. коли особу притягають до відповідальності за розповсюдження інформації з обмеженим доступом.

 

 

Відповідь на друге запитання:

 

Для того, щоб розібратися, яка власно інформація, є інформацією, що становить суспільний інтерес, необхідно звернутися до ст. 29 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про інформацію”. Зокрема, відповідно до цієї статті “Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає
потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо”.

За словами, фахівців, труднощі такого визначення полягають в тому, що термін «предметом суспільного інтересу» є також оціночною категорією.

Через, що постає теоретична необхідність осмислення цього терміну з метою розробки конкретних рекомендацій для його розуміння. Практичні рекомендація, яка ж власна інформація становить суспільний інтерес пропонують автори книги Свобода інформації: теорія та практика (http://www.khpg.org/index.php?id=1128746915). Зокрема, Р. Карвер, пропонує при вирішенні питання чи є інформація суспільно необхідною виходити з того, що суспільний інтерес означає, що громадськість має вигоду від того, що певна інформація, стане доступною. Звичайно він також звертає увагу на той факт, що важко визначити, яка ця вигода могла б бути, тому що, природно, за його словами, що  вона змінюватиметься від справи до справи. Досить слушними можуть виявитися для практичного застосування, наведені Р. Карвером, дефініції, складеної Комітетом з Етики Британського Національного Союзу Журналістів (NUJ): a) Виявлення чи викриття злочину чи серйозного проступку; b) Захист суспільного здоров’я чи безпеки; c) Запобігання введенню в оману громадськості певними твердженнями чи діями з боку особи чи організації; d) Викриття неналежного використання державних коштів чи інших форм корупції в державних органах; e) Розкриття потенційних конфліктів інтересів у тих, хто посідає владні і впливові місця; f) Викриття жадібності корпорацій; g) Викриття лицемірної поведінки тих, хто займає високі посади. Із представлених у науковій літературі думок з приводу того, яка, інформація становить суспільний інтерес, заслуговує на увагу визначення запропоноване В. В. Речицьким, а також критерії, розроблені Н. І. Петровою. В.В. Речицький пропонує до інформації, що становить суспільний інтерес відносити інформацію, яка свідчить про загрозу державному суверенітету та територіальній цілісності України, порушення інтересів територіальних громад і права власності народу України; дозволяє здійснити обґрунтований політичний вибір; гарантує обізнаність із подіями та фактами, що безпосередньо впливають на стан і характер життя людини; забезпечує реалізацію конституційних прав, основоположних свобод і обов’язків; запобігає правопорушенням, введенню громадськості в оману, а також шкідливим екологічним та іншим наслідкам від діяльності (бездіяльності) суб’єктів господарювання тощо. Н. І. Петрова, яка вже багато років займається питаннями інформаційних відносин, пропонує при вирішенні питання, чи громадськість має знати таку інформацію, брати до уваги: 1) чи суперечить чиясь поведінка посадовому обов’язку; 2) чи йдеться про наявність правопорушення; 3) чи є ознаки зловживання владою; 4) чи йдеться про недбале виконання обов’язків або неналежне управління публічним (державним) органом; 5) чи наявна корупція (невиправдане використання державних/громадських коштів) або шахрайство; 6) чи йдеться про загрозу здоров’ю, безпеці особи, групі осіб, довкіллю; 7) чи посадова особа вводила в оману громадськість публічними заявами; 8) судову помилку; 9) якщо йдеться про інтереси національної безпеки; 10) якщо йдеться про економічний добробут; 11) якщо йдеться про права людини. Критерії, запропоновані В. В. Речицьким та Н.І. Петровою, дають можливість найбільш точно встановити, яку інформацію слід відносити до інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідь на третє запитання:

1) розпорядник інформації, коли він отримує запит й бачить, що запит зроблено на інформацію, що була віднесена до інформації з обмеженим доступом чи є конфіденційною інформацією, але, яка є у розпорядника й відповідно він має право надати цю інформацію, якщо вирішить, що ця інформація є суспільно необхідною;

2) суд в разі, розгляду справи про законність віднесення певної інформації до інформації з обмеженим доступом;

3) суд в разі, розгляду справи про надання інформації, що є конфіденційною;

4) суд в разі, розгляду справи щодо звільнення від відповідальності за розповсюдження інформації, що є інформацію з обмеженим доступом

1 Також у науковій літературі можна зустріти терміни „суспільно важлива інформація”, або „суспільно необхідна інформація”, “суспільна значима інформація”.

2 Петрова Н., Якубенко В. Медіа право. – Київ: ТОВ „Київська типографія”, 2007. – С. 64.

3Див. Законопроект «Про доступ до публічної інформації» на

4Треба звернути увагу, що у попередній редакції Закону України “Про інформацію” від 1992 року, законодавець вживав термін суспільна значима інформація.

 



Print Friendly, PDF & Email