Жов 052011
 

ОФІЦІЙНІ ВЕБ-САЙТИ ОРГАНІВ ВЛАДИ ЕКСПЕРТИ ОЦІНИЛИ «НА ТРІЙКУ»

Найвищі оцінки отримало Міністерство надзвичайних ситуацій (4,9 із 5), Міністерство культури (4,6), Міністерство юстиції (4,5). Аутсайдерами стали Міністерство закордонних справ (2,6) і Міністерство аграрної політики та продовольства (2,2). Середній бал усіх міністерств – 3,025.

Інститут Медіа Права представив результати дослідження «Прозорість органів влади: інформаційна наповненість офіційних веб-сайтів». Всього було досліджено 16 сайтів міністерств України і близько 700 сайтів місцевих рад.

Центр політичних студій та аналітики у партнерстві з громадською кампанією «Новий громадянин» провів схожий моніторинг сайтів держадміністрацій і місцевих рад у рамках проекту «Знати, щоб діяти!».

Моніторинг веб-сайтів міністерств України здійснювався Інститутом Медіа права як складова проекту «Відповідальність влади через поінформованість суспільства», в рамках програми «Об’єднуймося заради реформ» (UNITER).

Сайти органів влади оцінювалися на предмет наявності обов’язкової інформації та зручності користування. Окрім критеріїв, передбачених законом, моніторинг також враховував доступність інформації іншими мовами (англійська, російська), частота оновлення і структурованість.

Ольга Сушко, юрист Інституту Медіа Права, розповідає про те, яку інформацію владні органи мають розміщувати на сайті:

 

 

 

«Закон передбачає два блоки такої інформації. Перший блок – це відомості про сам орган влади… Це нормативно-правові акти, як ті, якими регулюється діяльність цього органу, так і ті, що він сам видає. Це і звітна інформація… Ми звертали увагу наскільки легко людина може зв’язатися з органами влади, поглянувши на сайт. І інформація щодо правил роботи та вакансій в цьому органі влади для того, щоб кожна людина могла розглянути можливість долучитися до роботи в цій установі”, – каже Ольга Cушко.

Закон встановлює оприлюднення проекту рішення не менше, ніж за 20 днів до його прийняття з метою громадського обговорення, – розповідає Ольга Сушко.

Анна Балацька, юрист Інституту Медіа Права розповідає про найкращий сайт (Інтернет-сторінку МНС): «Сайт дійсно вразив, перш за все, зручністю користування, майже стовідсотковою наявністю всіх необхідних критеріїв… Одна із проблем була, що на деяких сайтах була як стара версія, так і нова. І наповненість старої і нової версії була разюче відмінна… Тому ми виставляли оцінку як за старий, так і за новий сайт, але остаточно оцінювали ми за новим сайтом. Отож які проблеми спостерігалися на сайтах, особливо на тих, яким ми дали гіршу оцінку? Це інформація про послуги… Навіть якщо вона виставляється, то немає інформації про те, за які послуги ми не платимо, а за які платимо… Не були розміщені проекти рішень, що підлягають обговоренню. А на тих, де були розміщені, не була дотримана вимога щодо дати оприлюднення… На сайті одного міністерства взагалі були відсутні відомості щодо запиту на інформацію».

Моніторинг засвідчив, що найбільш висвітленою є інформація щодо організаційної структури органу влади та нормативно-правових засад діяльності. Найменш висвітленими виявилися відомості про плани проведення та порядки денні відкритих засідань міністерств і правила внутрішнього трудового розпорядку органів влади. Правила внутрішнього трудового розпорядку були опубліковані тільки на сайті МНС – єдиному з шістнадцяти проаналізованих.

«Рік тому Інститут Медіа Права виграв у суді справу проти МНС у зв’язку з небажанням міністерства надавати інформацію за запитом. Після судового рішення вони надали інформацію за запитом, але, може, це їх і підштовхнуло зробити найкращий сайт за нашим рейтингом», – розповідає Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права.

Андрій Богданович, координатор проекту «Знати, щоб діяти!», озвучив параметри дослідження: «Наявність сайту, наявність розділу про доступ до публічної інформації і відповідальної особи, наявність форми запиту, наявність розпорядження про службову інформацію».

89% держадміністрацій і 94% місцевих рад мають офіційні сайти. Лише половина місцевих рад по Україні оприлюднила свою електронну адресу і телефон.

У процесі дослідження довелося зіткнутися із помилками в адресах електронної пошти органів влади, що публікувалися на сайтах для зворотного зв’язку.

Журналісти поцікавилися, чи можлива передача цих даних до відповідних органів влади і вжиття дієвих заходів з приводу недотримання ЗУ «Про доступ до публічної інформації»?

Андрій Богданович підкреслює, що закон передбачає відповідальність владних органів за незадоволення запиту на інформацію, а не саме за відсутність інформації на сайті. Наприклад, Центр політичних студій та аналітики регулярно робить запити у різні установи і тепер, відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації», можливо, готуватиме скарги до прокуратури.



Print Friendly, PDF & Email