Як висновок, можна говорити про динамічну та доволі ефективну судову практику захисту порушених прав на доступ до інформації. При цьому, якщо громадяни та юридичні особи звертаються до належного розпорядника, з дотриманням вимог Закону «Про доступ до публічної інформації», але їхні права все таки порушують, вони мають шанс відновити їх в суді.
Прокуратура Галицького району Львова склала протокол про адміністративне правопорушення щодо директора КП “Цитадель-Центр” за порушення законів “Про доступ до публічної інформації” та “Про звернення громадян”, який передала в суд для вирішення по суті.
Неправомірна відмова у наданні інформації, несвоєчасне або неповне її надання, тягне за собою притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності та накладення штрафу.
Тривалий час Львівська міська рада піддається критиці активістів територіальної громади міста через закриття інформації про осіб, яким пощастило отримати комунальні квартири.
ТЕКСТИ РІШЕНЬ виконавчого комітету Львівської міської ради НЕ МОЖУТЬ БУТИ ОПРИЛЮДНЕНИМИ і наданими за запитами на інформацію, “бо вони містять персональні дані про фізичних осіб” ! … Це при тому, що у рішеннях йдеться про розпорядження комунальним майном територіальної громади.
Подвійні стандарти – подвійний доступ до інформації?
Львівська область є форвардом по кількості судових рішень, які стосуються виконання ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Таку кількість справ має хіба що Крим. Про це повідомила програмний директор інформаційно-правового центру «Наше право» Оксана Ващук.
Через десять місяців дії цього закону громадяни надалі зустрічаються з труднощами в отриманні публічної інформації і запитують, чи справді відповідальність державного службовця, який не виконує закон, обмежиться лише публічною ганьбою і не більше?
9 травня минулого року набув чинності закон «Про доступ до публічної інформації». Він є доволі революційним для України. Це поставило перед державою потребу змінити, подекуди докорінно, свою діяльність щодо надання й оприлюднення інформації.
До і після запровадження цього закону звучало чимало застережень, що українська влада до цього не готова…
Для чого у Львові затверджено перелік відомостей, які “не містять ознак публічної інформації”?
Що мав на увазі виконавчий комітет Львівської міської ради, затверджуючи ПЕРЕЛІК відомостей, які “не містять ознак публічної інформації”? Чи не перевищив свої повноваження виконавчий комітет, затвердивши відповідний перелік?
За загальною редакцією: Хмари Олексія, Лациби Максима, Андрусіва Віктора
Нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньооргнізаційних) та регуляторні акти Львівської ОДА, які не будуть офіційно оприлюднені у друкованому ЗМІ, будуть вважатися нечинними. Розпорядження голови ЛОДА з цього приводу має вступити в дію з 1 січня 2012 року.