Тра 122012
 

В запитах містилися питання, які стосувались адрес, за якими діють місцеві (районні, міжрайонні) медико-соціальні експертні комісії, а також спеціалізовані МСЕК, які присвоюють інвалідність; фахового складу районних та міжрайонних МСЕК; кількості рішень, прийнятих МСЕКами у конкретній області протягом 2008-2011рр. про присвоєння інвалідності; хто розробляє індивідуальну програму реабілітації інваліда; скільки програм було складено протягом 2008-2011рр.

Повну відповідь на запит надали тільки 9 обласних медико-соціальних експертних комісій, 14 комісій надали неповну відповідь.

У зв’язку з тим, що не всі МСЕКи надали повну та вичерпну відповідь,  подано позовні заяви до окружних адміністративних судів, а саме: оскаржено відповідь Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи, Обласного центру медико-соціальної експертизи м.Дніпропетровська, Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи, Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, Обласного центру медико-соціальної експертизи Чернігівської обласної ради, Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, Головного управління охорони здоров’я Чернівецької облдержадміністрації ОКМУ «ЦЕНТР МСЕ» та Обласного центру медико-соціальної експертизи м. Запоріжжя.

За результатами оскарження із однотипною мотивацією позовів та «фабул справ» отримано різні рішення судів із різних областей України, якими як задовольнялись позови на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», так і є відмови у задоволенні вимог організації. При цьому «аргументи» відмов також вражають різноманітними підходами, серед яких:  МСЕК не є суб’єктом, який має надавати інформацію; сприйняття  судом позиції, що власним наказом МСЕК закрив інформацію через визначення «переліку відомостей, що містять службову інформацію»; мотивація «захисту персональних даних», внесення  навіть статистичних показників (кількості рішень) в централізований банк даних з проблем інвалідності, доступ до якого громадськості не надається.

Слід також відзначити, що при розгляді справ усі суди після відкриття скороченого провадження (в якому розглядаються справи про доступ до публічної інформації), виносили ухвалу про відкладення розгляду справи та продовжували розгляд за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України, що збільшувало строки захисту порушеного права.

http://merezha.ua/article/355



Print Friendly, PDF & Email