Лип 272013
 

Популярна серед українських користувачів Інтернету соціальна мережа “Вконтактє” зарясніла оголошеннями: «Продам скины (копии) украинских паспортов – Киев и другие регионы, к некоторым есть пенсионные, идентификационные коды, также есть пасы граждан Евросоюза, $2-4 за штуку. Оптовикам скидки – до $1,5 за один».

Подібні оголошення (пропозиції) мають свою аудиторію (попит): «Куплю крупную партию незасвеченных паспортов. Нужны новые лица», або «Нужны копии паспортов украинок от 23 до 30 лет».

Зрозуміло, що метою збуту копій є потяг до легкої наживи, а метою придбання, банальне шахрайство. один за допомогою “підсадних качок” робить собі покер-кар’єру, інші відкривають на підставних осіб “електронні гаманці”, чи цілі підприємства, або ж просто бере кредити, які, властиво, не збирається повертати. Хтось “роздуває штати”, а зарплатню “мертвих душ” привласнює, хтось дурить клієнтів на сайтах знайомств…

Різні експерти вказують різні джерела надходження на “ринок” копій паспортів та інших персональних даних. Найбільше підозр викликає доброчесність працівників пунктів обміну валют, які, згідно до розпорядження НБУ, мусять копіювати та зберігати персональні дані всіх суб’єктів валютних операцій. Далі йдуть: банківські установи, колекторські фірми та дилери операторів мобільного зв’язку. Але є ще одне потужне джерело персональних даних,– це державні органи, зокрема місцеві представництва Пенсійного фонду, а також ЖЕК’ки та інші підприємства, що надають комунальні послуги. Останні “відзначились” на виборах до Верховної Ради України 2012 року, щедро допомагаючи меґатонами персональних даних штабам Партії регіоні.

В Україні ухвалений Парламентом і діє Закон “Про захист персональних даних”. Є ціла державна установа, яка має опікуватись тим, аби персональні дані громадян України залишались би й надалі,– персональними, а не ставали легкою здобиччю для різноманітних шахраїв. Однак, ми бачимо, що попри Закон, попри охоронну інституцію, в Україні de facto виник ринок персональних даних. А міліція, що така прутка, як мова заходить про Інтернет,– ні пари з вуст.

Властиво, що розпорядження НБУ про збір та збереження персональних даних суб’єктів операцій з обміну валют, є сумнівним з позиції правозахисту. А як є добре відомо, що порушує хоч одне з людських прав, порушує, принаймні, ще одне!

Отже, шановні громадини, справа захисту ваших персональних даних,– то ваша особиста справа. Будьте пильними, сповіщаючи ваші персональні дані!

Степан Терновий

***

Коментар ПЗ: Ще у лютому 2012 року Ігор Усенко, заслужений юрист України, професор, коментуючи Закон «Про захист персональних даних», писав:

Таким чином Закон України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. помітно розширив сферу правового регулювання інформаційних відносин, увів у наше законодавство доволі багато нових понять і підходів, суттєво розширив коло юридичних обов’язків учасників інформаційних відносин, якими є мало не все населення України. Водночас така «юридизація» була здійснена без належної системності, з істотними суперечностями і прогалинами. Особливу тривогу викликає характерне для всього нового інформаційного законодавства віднесення усіх персональних даних до конфіденційної інформації, юридична невизначеність поняття «база персональних даних», а відповідно і сфери дії цього Закону.

Тому Закон потребує негайних концептуальних системних змін, без яких реалізація навіть переважної більшості зазначених вище конкретних зауважень не гарантуватиме його високу якість і практичну ефективність.

Минуло майже півтора року, і ми, замість системних  змін маємо цілком прогнозований вислід,–“ринок персональних даних”! Поява цього “ринку” стала, зокрема, можливою в наслідок цинічних технологій, які були застосовані на виборах до Верховної Ради України 2012 року, та зухвалої бездіяльності правохоронних органів. На яку нарікає Юрій Зубко у своїй публікаціїСотні тисяч копій паспортів у Києві знаходяться у представників виборчих штабів провладних мажоритарних кандидатів”.

“Єслі ваши права нарушают, значіт ето кому-нібудь нужно…”



Print Friendly, PDF & Email