Лис 282012
 

Тривалий час Львівська міська рада піддається критиці активістів територіальної громади міста через закриття інформації про осіб, яким пощастило отримати комунальні квартири.

В зв’язку з цим, ІПЦ «Наше право» звернувся з позовом до суду про зобов’язання Львівської міської ради оприлюднити прізвища, імена, по батькові осіб, що отримали комунальне майно та умови його отримання.

Однак 09.11.2012 року Галицький районний суд м.Львова відмовив у всіх позовних вимогах ІПЦ «Наше право», дозволивши міській раді не оприлюднювати таку інформацію.

То як проходив судовий процесі що призвело до винесення незаконного рішення проти інтересів мешканців м.Львова?

Позиція центру «Наше право» полягає в тому, що своїми діями Львівська міська рада порушує ряд законодавчих положень про інформацію.

На практиці інформація про комунальні кошти і майно часто приховується з огляду на те, що її розкриття може допомогти у виявленні корупційних чи інших правопорушень.

Тому Закон України «Про доступ до публічної інформації» чітко прописав заборону віднесення таких даних до інформації з обмеженим доступом.

Крім того, міська рада діє абсолютно непослідовно. В рішеннях, що приймались з 1994 року по 2010 рік, прізвища, імена, по батькові осіб оприлюднювались. А в рішеннях, прийнятих з 2010 року по теперішній час – не оприлюднюються. І чомусь до 2010 року жодних проблем, ані в міської ради, ані в мешканців м.Львова не виникало. Є й окремі рішення, які стосуються відомих людей, коли у них подаються повні персональні дані та адреси квартир (!).

Варто зазначити, що інформація про осіб, які отримали комунальні квартири, є суспільно значущою. Територіальна громада міста має право знати, на яких підставах та в чиїх інтересах її представницький орган розпоряджається її (громади) майном.

Щодо умов отримання комунального майна, то до них належить порядковий номер особи в черзі, який показує послідовність отримання житла особами та дозволяє її контролювати.

Якщо говорити про позицію Львівської міської ради – вона категорично відмовляється оприлюднити навіть прізвища, імена, по батькові осіб, що отримали квартири, оскільки їх (ці дані) можна відкрити тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. А в даній ситуації міська рада не вбачає жодних інтересів.

Представник Львівської міської ради наголосила на неможливості оприлюднення персональних даних особи, що отримала комунальне житло, бо майно надається не конкретній особі, а всім членам сім’ї. Відповідно перелічуються персональні дані кожного члена сім’ї, які є конфіденційними.

Також представником Відповідача висловлювалось незадоволення щодо вимоги Позивача надати копії не оприлюднених рішень. Оскільки в міської ради немає коштів на копіювання такої кількості актів.

Щодо позиції суду, то на його думку, через оприлюднення до 2010 року в рішеннях інформації про осіб, досі виникають проблеми. А позовні заяви від незадоволених людей продовжують надходити до суду.

Тому оприлюднювати повні тексти рішень виконавчого комітету не можна. Бо кількість подібних справ у судах різко зросте.

Окрім цього, відкриття інформації про осіб поставить їх в небезпеку від неправомірних дій інших мешканців міста. Котрі можуть їх переслідувати, погрожувати їм або їхнім дітям.

Також Галицький районний суд зазначив, що особи, які стоять в черзі на отримання квартири, наприклад, інваліди, багатодітні сім’ї, інші пільговики, можуть соромитись свого становища і не бажати, щоб все місто про це знало.

Сумнівно, що багатодітна матір, чи інвалід, які кілька років простояли в черзі на отримання квартири, приховують свій стан або хтось їх за це осудить.

Складається враження, що Львівська міська рада захищає себе від звинувачень, скарг, позовних заяв через неправомірний розподіл житла, а не людей, які отримали це житло. А судді уникають додаткової роботи.

Багато сумнівів в Галицького районного суду викликало поняття «умови отримання комунального майна» та що під ним слід розуміти.

Cуддя Стрельбицький В.В. заявив, що Позивач вимагає оприлюднення умов надання житла, бо недостатньо розуміє процедуру його отримання. Перед зверненням до суду варто було ознайомитись з нормами житлового законодавства, оскільки Відповідач обізнаний в цьому питанні значно краще.

Існує кілька черг, з яких дві основні: загальна і пільгова, крім того пільгова ділиться на підвиди. І кожна особа, що заноситься в пільгову чергу, є відповідно і в загальній черзі, через що в неї кілька порядкових номерів в різних чергах.

Також Галицький районний суд з’ясовував, чи є прізвища, імена, по батькові осіб, що отримали комунальне житло, персональними даними. І чи належать до них сімейний стан, дата народження, місце проживання особи.

Так, ПІБ є персональними даними про особу, але в даному випадку, обмеження доступу до них забороняється законом. Щодо сімейного стану, дати народження, місця проживання особи – такі дані можуть замальовуватись в рішеннях, оскільки є конфіденційними.

Після виступу сторін, дослідження документів та судових дебатів, суд швидко видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення. І так само швидко ухвалив рішення, яке безумовно буде оскаржуватись в апеляційному та касаційному порядку.

Як результат, жоден наведений представниками ІПЦ «Наше право» аргумент, не був врахований судом: ані заборона законом віднесення таких даних до інформації з обмеженим доступом, ані суспільна значущість рішень виконавчого комітету, ані порушення прав членів територіальної громади міста.

 

Тетяна ДЕМБІЦЬКА, юрист ІПЦ НАШЕ ПРАВО

* * *

Постанова Галицького районного суду м. Львова



Print Friendly, PDF & Email