Гру 252012
 

«Право знати» для громадян забезпечується законодавством України вже півтора роки, і за цей час відбулося немало позитивних зрушень в доступі до публічної інформації. Однак, моніторинг виконання Закону про Доступ до публічної інформації шляхом отримання відповідей на інформаційні запити за останні півроку виявив ряд порушень. Експерти Центру Політичних Студій та Аналітики розпочали моніторинг обласних державних адміністрацій та міських рад міст обласного значення у липні 2011 року, а вже за рік, із липня 2012 року, дослідження щомісяця охоплює по шість органів влади в кожній області. Важливим здобутком моніторингу є те, що він здійснюється в співпраці з керівником Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України   – Денисом Іванеско. Така співпраця є великим здобутком для громадськості, адже виявлені порушення або нівелювання чиновниками норм Закону «Про доступ до публічної інформації» не лише засуджуються у вузькому колі експертів, але й усуваються завдяки втручанню керівного органу.

 За словами Дениса Іванеско: «Ми оперативно реагуємо на приклади неналежного виконання Закону розпорядниками, намагаємося зв’язатися з ними, отримати пояснення, в разі необхідності – надати методичну або консультаційну допомогу, виправити помилки в роботі, якщо розпорядник інформації їх припустився. І те, що деякі розпорядники вже в наступних рейтингах покращують свої показники – не в останню чергу результат спільної роботи представників влади і громадських організацій.

Проведення моніторингів відкритості органів влади Центром політичних студій та аналітики має важливе значення. Ця робота  сприяє більш повному і точному виконанню Закону України “Про доступ до публічної інформації”, що відповідає завданню Президента України – безумовному виконанню усіх вимог закону.

Впевнений, що співпраця влади і громадських організацій у забезпеченні прозорості роботи державних органів сприяє розвитку громадянського суспільства».

Експерти ж Центру Політичних Студій та Аналітики повідомляють, що наразі, серед найпоширеніших порушень розпорядниками є надання відповідей на інформаційні запити не в повному обсязі. Крім того, не всі органи влади надають відповідь у відведений законом п’ятиденний термін, а деякі взагалі ігнорують інформаційні запити.

 Якщо говорити про надання відповідей на електронну скриньку, то досить часто зустрічаються випадки, коли відповідь датована одним числом (відповідає нормі закону про п’ятиденний термін), а надсилається запитувачу з запізненням у 2-4 дні. Тобто відповідь надається несвоєчасно. Також великою проблемою є те, що часто важко ідентифікувати орган влади, який надав відповідь, бо відповідь надається не на офіційному бланку установи та без підпису відповідальної особи.

 Серед поширених порушень Закону про Доступ також можна назвати переадресацію інформаційного запиту правильному розпоряднику інформації. Таким чином, запит:

– або не переадресовується , а запитувач просто повідомляється про те, що орган влади не є розпорядником цієї інформації;

– або запитувачу повідомляється, що за даною інформацією йому слід звернутися до певної установи, замість того, щоб самим переслати туди запит;

– або запит пересилається правильному розпоряднику і запитувач повідомляється про це, але відповідь він так і не отримує.

Також варто зазначити, що для надсилання інформаційного запиту запитувачу необхідно знати за якою адресою, телефоном або електронною скринькою він може запитати потрібну йому інформацію. Однак, цю інформацію надзвичайно важко знайти на сайтах РДА та міських рад невеликих міст.

 Експерти Центру Політичних Студій та Аналітики пов’язують такі порушення головним чином з незнанням або нерозумінням чиновниками норм Закону «Про доступ до публічної інформації».

 Іншою вагомою причиною є те, що чиновники не знають, що публічна інформація є дійсно публічною. Тому вони намагаються приховати її, обґрунтовуючи це тим, що запитувана інформація відноситься до службової, або ж має статус «конфіденційної» або «таємної».

 Керівник головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України Денис Іванеско зазначає, що його управління: «плідно співпрацює із громадською організацією Центр Політичних Студій та Аналітики, зокрема щодо проведення нею моніторингів відкритості органів влади у наданні публічної інформації.

Під час аналізу виконання норм Закону центральними та місцевими органами влади, ми відчуваємо певну обмеженість власного інструментарію. Наші джерела інформації – скарги запитувачів (громадян і громадських організацій) та звіти, які надають самі розпорядники інформації.

Центр Політичних Студій та Аналітики має власні напрацювання в сфері моніторингу діяльності органів влади. Їх моніторинг не залежить від влади, тому разом зі звітами розпорядників інформації, дає більш об’єктивну картину виконання закону.»

Не секрет, що належна реалізація будь-якого нового закону потребує не лише політичної волі, але й часу. В Україні Закон «Про доступ до публічної інформації» проходить свій шлях імплементації, але одних лише зусиль громадських активістів та підтримки влади замало для того, щоб він запрацював повною мірою. Надзвичайно важливим є усвідомлення громадянами свого права знати, та використання його для зміцнення громадянського суспільства в Україні.

Дарія Слизьконіс



Print Friendly, PDF & Email