Тра 012011
 

Закон “Про доступ до публічної інформації” ще не вступив у силу, а в парламенті вже підготували до нього зміни, які можуть вихолостити його суть.

За командою Спікера Верховної Ради Володимира Литвина апарат парламенту підготував зміни до цього закону, який має набути чинності вже 9 травня.

Закон “Про доступ до публічної інформації”, який довгий час не могли ухвалити в парламенті, надає будь-якого громадянину можливість дізнатися, як витрачаються бюджетні гроші, скільки заробляє дружина народного депутата, чи безперешкодно відвідати засідання органу місцевого самоврядування.

Загалом, цей нормативно-правовий документ дає громадськості та журналістам вагомий інструмент контролю за владою.

У проекті пропонованих змін, потреба таких змін обґрунтовуються неточностями та необхідністю усунення різночитання.

“Закон [“Про доступ до публічної інформації”] містить низку неузгодженостей в своєму тексті та створює колізії з чинними нормативно-правовими актами” – сказано у письмових пропозиціях за підписом завідувача секретаріатом парламентського Комітету у закордонних справах Валерії Богданової.

Повний текст запропонованих змін можна прочитати нижче.

Натомість директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар вважає, що наявність проекту таких змін до цього закону свідчить про те, що влада насторожено ставиться до будь-яких нових спроб зробити її відкритішою для суспільства.

“Згідно із запропонованими змінами планується виключити цілу низку положень, які фактично мали б забезпечити відкритість влади”, – зазначає вона.

Зокрема, планується виключити такі положення, як оприлюднення на офіційних веб-сайтах органів влади інформації про її діяльність, про проведення тендерних закупівель, навіть пропонується виключити норму про створення спеціальних підрозділів, які були б відповідальними за надання інформації.

Голова парламентського комітету з питань свободи слова, представник Блоку Юлії Тимошенко Андрій Шевченко, який є співавтором цього закону, вважає, що запропоновані зміни можуть знівелювати силу даного закону.

За його словами, у цих змінах пропонується розширити перелік причин, за якими документи не можуть бути доступними для громадськості, і пропонує повернутися до старої практики засекречення інформації.

У авторів змін, зокрема, є зауваження щодо відсутності в законі визначення “суспільного інтересу”, від якого залежить оприлюднення окремих документів.

Шевченко з цього приводу зазначає, що у декількох чинних законах присутнє поняття “суспільно значущої інформації”, яке у законі “Про доступ до публічної інформації” прирівнюється до “суспільного інтересу”.

Медіа юрист Роман Головенко каже, що у даному випадку завжди наводить аналогію з “безпечною дистанцією” з правил дорожнього руху. “Там же не зазначено дистанцію в метрах, бо це залежать від типу автомобіля та типу шляхового покриття тощо, але ця норма постійно застосовується. Так само і з необхідністю обмежувати певну інформацію”, – пояснює він.

За словами експерта, запропоновані зміни до цього закону відображають лише бачення окремих чиновників апарату парламенту.

 

Так, серед іншого пропонується повернути термін відповіді на інформаційний запит з 5-ти до 30-ти днів — норми, яка діє щодо відповідей на запити громадян у законі “Про звернення громадян”.

“Я розумію, що чиновнику бажано уніфікувати процедуру розгляду та строки відповіді на вхідну кореспонденцію. Це зручно для чиновника, але аж ніяк не для громадянина”, – каже Головенко, додаючи, що в епоху Інтернету 30 днів для відповіді на запит є мало не вічністю.

Крім того, автори змін пропонують залишити на розсуд чиновника надання інформації про бюджетні витрати та інформації, яка стосується державного та комунального майна.

Як приклад інформації, яку місцевий орган самоврядування начебто не зможе надавати, наводиться проект землеустрою на сотню сторінок. Головенко не бачить причин у цьому випадку робити виняток. “Запит, який є більшим за 10 сторінок, оплачується громадянином. Той, кому це потрібно, може також прийти з власним сканером та відсканувати усі 100 сторінок даного документу”, – каже він.

Автори змін також говорять про те, що закон може заблокувати роботу розпорядника інформації — людини чи структурного підрозділу, які будуть відповідальні за відповіді на запити та надання інформації. Новий закон передбачає створення таких підрозділів у всіх органах влади.

Шевченко говорить, що у нього склалося враження про небажання окремих людей виконувати його закон. “У нас є підозра, що за ширмою врегулювання технічних деталей, хтось намагається просто почати саботаж виконання закону. І я б не хотів, щоб парламент перетворився на штаб виконання саботажу цього закону”, – каже він. Але профільний комітет, який він очолює, не спішитиме вносити у парламент якісь зміни до цього закону, поки не побачать, як він працює.

За його словами, ані він, ані його колеги з комітету на проти вдосконалення закону. “Там справді є певні технічні речі, які потрібно підчистити. Але наша позиція проста — нехай закон попрацює хоча б півроку, щоб знати, де ми понабиваємо гулі і що з цим робити”, – резюмує політик.

http://www.kyivpost.ua/ukraine/article/yak-hochut-zminiti-dostup-do-publichnoyi-informaciyi.html

* * *

За ініціативою спікера парламенту Володимира Литвина апарат Верховної Ради підготував зміни до закону “Про доступ до масової інформації”, який має вступити в силу на початку травня.

Даний закон розширює можливості журналістів та широкої громадськості контролювати дії влади та окремих її представників.

Медіа експерти вже висловлюють своє занепокоєння з приводу цих змін.

Копія проекту змін до закону “Про доступ до публічної інформації”, який за підписом Литвина будо надіслано голові парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Андрію Шевченку, поки що не подано на розгляд парламенту, тому даний документу нема на сайті Ради.

Редакції Kyiv Post вдалось роздобути копію проекту змін до даного закону, який ми у повному обсязі наводимо нижче.

 



Print Friendly, PDF & Email

  1 коментар to “Як хочуть змінити доступ до публічної інформації”

  1. Тільки потрібно надіятись, що закон не зачепить рядових власників сайтів.
    На конференції REX “Інтернет-бізнес” цьому закону присвятили одну із тем докладів.