Лип 022011
 
Публікація №45 з серії Доступ до публічної інформації, хроніки Всього публікацій у серії 144.


 

Автор: Оксана Нестеренко

(к.ю.н., експерт Харківської правозахисної групи)

 

 

1. До службової інформації відповідно до ст. 9 Закону України “Про доступ до публічної інформації” можуть бути віднесені лише такі категорії інформації, як:

      • внутрівідомча, службова кореспонденція, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
      • інформація, що зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

2. Якщо публічна інформація підпадає під одну із названих у п. 1 категорій інформації, ця публічна інформація може бути віднесена до службової інформації при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

3. Публічна інформація, — не може бути віднесена до службової інформації, якщо ця інформація міститься у рішенні відповідного органу, у тому числі й в актах індивідуальної дії (указ, наказ, рішення, розпорядження, постанова та ін.), за виключенням інформації, що зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни.

4. Суб’єктам владних повноважень заборонено відносити до службової інформації, відомості про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

5. У кожному конкретному випадку при вирішенні питання щодо віднесення публічної інформації до службової інформації обов’язково повинно бути обґрунтування: 1) якому саме з інтересів загрожує надання розголошення інформації (наприклад національній безпеки, територіальної цілісності); 2) у чому саме буде полягати шкода в разі розголошення цієї інформації; 3) пояснити чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

6.  Якщо в документі міститься службова інформація, що була віднесена до службової інформації, то органи державної влади, влади автономії, місцевого самоврядування, інші суб’єкти владних повноважень повинні, тим не менш, надати всю іншу інформацію, що міститься в документі. Кожен випадок не відкриття інформації має бути чітко визначений.

Висновки:

1. Рішення органів виконавчої влади не можуть бути віднесені до службової інформації, для прикладу,не може бути надано гриф “ДСК” Постанові, Розпорядженню Кабінету Міністрів України, Наказу Податкової Адміністрації України та ін.

2. У кожному конкретному випадку суб’єкт владних повноважень повинен обґрунтувати віднесення публічної інформації до інформації з обмеженим доступом відповідно до ст. 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

3. До службової інформація відноситься конкретна інформація, а не в цілому документ.

 





Навіґація у серії:Попередня публікація серії: Порада для юристів та журналістів у судових процесах щодо вимог надати доступ до інформації з обмеженим доступом.

Наступна публікація серії: Аналіз відповідей на інформаційні запити в Запорізькій області.
Print Friendly, PDF & Email